10 порад, як навчити дитину гратись самостійно

Вам знайома ситуація, коли дитина постійно вимагає уваги?
 
Гратись разом з нею, читати, малювати теж разом, ліпити знову разом. І навіть, якщо якийсь, переважно короткий період часу може зайняти себе сама, потім все одно вимагає маму.
 
А тепер про маму, про вас.
 
Мама любить свою дитину, дбає, обіймає , цілує, говорить приємні слова. Але мама теж людина зі своїми потребами та справами. Часто крім дитини, мамі ще потрібно приготувати їжу, прибрати. А дитина хоче увесь день провести разом, крім денного сну (який нерідко відпадає після 2-х років, а саме в цей період дитина найбільше вимагає розважати її, і наближається славнозвісна криза 3-х) і, можливо, прогулянки. Тому цілком очікуваною є втома мами і навіть роздратування. Дорослій людині потрібен час і на свої дорослі справи, і на свої бажання (почитати, фільм подивитись, з іншими дорослими спокійно поспілкуватись). І час побути наодинці, зробити хоча б коротку перерву, вимкнути мозок, розслабитись. А ще мама може втомитись від перенасичення фізичним контактом. І це теж нормально, це не є свідченням того, що ви погана мама. Ви можете любити свою дитину і в якийсь момент захотіти, щоб вас перестали торкатись.
 
Для того, щоб зрозуміти що з цим робити давайте розберемось, яка потреба дитини стоїть за цією вимогливістю і невмінням займати себе самостійно.
Маленька дитина у віці 2-3-4 років потребує надійного і безпечного зв*язку з дорослим. Чим менша дитина, тим менше часу вона може займати себе сама. І тим більше фактичного зв*язку вона потребує – бути поруч, обійматись, разом щось робити. Знати, що дорослий поруч, і в разі потреби захистить і подбає. Адже маленька дитина фактично сама не може ні захистити себе, ні нагодувати, ні подбати про себе. Фізичний контакт, спільні ігри, розмови, контакт очей з дорослим – дає відчуття любові і безпеки.
 
Вимагаючи уваги дитина прагне підтвердження, що:
1. Вона в безпеці (дорослий поруч і подбає про неї, захистить в разі потреби).
2. Мама її любить.
3. А ще дитині може бути справді нудно, а сама себе розважати вона не вміє. Поки що.
 
Отже, є дві людини, в кожної потреби 🙂
 
З цих двох людей дорослою є мама, отже вона може вирішити цю ситуацію.
Я пропоную наступний алгоритм:
1.Зрозуміти, що ви не зобов*язані гратись з дитиною на кожну її вимогу. Ви не аніматор, ви – мама.
Найважливіше, що може дати мама дитині – любов. Мамину любов не зможе замінити ніхто і ніщо.
Наступне, що може дати мама дитині – піклування про потреби дитини.
Третє – організувати такі умови, щоб дитина поступово (це важливе слово в цьому реченні;)) вчилась обходитись без мами довший час. Навчилась сама себе займати, бавитись іграшками, придумувати рольові ігри та чекати. Розуміння того, що в інших людей можуть бути свої потреби та бажання починається саме в кризу 3-х. А займати себе дитина вчиться саме тоді, коли їй нудно 😉
 
А для цього потрібно наступне:
 
2. Перечитати ще раз статтю (якщо потрібно) і побачити, що ніде не написано, що мама має бути цілодобово з дитиною 😉 Такого, до речі, не написано ніде. Ну ок, я такого не зустрічала в жодних авторитетних джерелах.
 
3. Подумати, як чином ви можете відпочити. Що найбільше вас наповнює?
Для когось це може бути спорт, для когось прогулянка, для когось зустріч з подругами, для когось година в тиші з книгою, для когось візити до перукаря/майстра манікюру/на масаж або ще щось, що дає вам відпочинок і приносить задоволення.
 
4. Подумати, як ви собі можете це організувати. Для цього потрібно записати собі усі можливості – бабусі, інші інші родичі, які можуть припильнувати вашу дитину, поки вас не буде вдома (або навпаки, підуть з дитиною гуляти, поки ви будете вдома в тиші), хресні, друзі, сусіди, гроші на няню, подруги з дітьми, з якими можна по черзі пильнувати всіх дітей, чоловік.
 
5. Домовитись з почуттям провини, яке підсуває вам 1000 і 1 чому не вийде. Про це я детальніше напишу в наступній статті. Поки що просто скажіть:”Так, можливо не вийде, але поки не спробую, я не дізнаюсь. Відпочинок мені потрібен, тому я хочу спробувати.”
 
6. Заплануйте для себе час. Заплануйте день, час, домовтесь з людиною, яка буде опікуватись дитиною в цей час.
 
7. Розслабтесь і отримуйте задоволення 😉 Саме задоволення і нові емоції дають мамі ресурс проявляти свою любов.
 
Що ж робити з дитиною?
 
8. Давайте дитині увагу, фізичний контакт і підтвердження вашої любові авансом, не чекайте поки почне вимагати. Зранку 10 хвилин обіймів, з контактом очі в очі, розказуйте як ви її любите, цілуйте. І так кілька разів на день, виділіть час, щоб безроздільно приділити увагу дитину протягом 20-30 хвилин.
 
9. В інший час, коли ви зайняті своїми справами пояснюєте дитині, що ви зараз зайняті і зможете приділити їй увагу тоді, коли закінчите (якщо дитина маленька 2-3-4 роки – пояснюйте детальніше, наприклад, коли закінчу чистити і різати овочі на борщ). Дитині пропонуйте варіанти, чим вона може себе зайняти. Наприклад, “Поки я ріжу овочі, ти можеш принести свою пірамідку і поскладати її біля мене на підлозі”, “ Якщо хочеш, може взяти альбом, олівці і сісти поруч за столом помалювати, поки я зайнята”. Можна також запропонувати дитині якусь миску або дитячий посуд, щоб вона теж “готувала”. Або довірити їй допомагати вам у чомусь простому. Дитина під наглядом дорослого негострим ножем може різати шматок картоплі для борщу.
Якщо дитина одразу не реагує з ентузіазмом на вашу пропозицію і продовжує наполягати на своєму, зберігайте спокій 😉 Дитина не в курсі ще про рамки, про ваші кордони і таким чином вчиться, що не завжди буде так, як хоче вона. Нерідко це її засмучує, але це нормальний процес. Важливо, щоб ви пам*ятали, що це така реакція нормальна і не є свідченням того, що ви щось робите неправильно. Швидше навпаки. Ні, я не пропоную спеціально доводити дитину до сліз, але якщо дитина здорова, нагодована, виспана – ви не мусите на першу вимогу давати те, що вона просить чи навіть вимагає.
Також з дитиною можна потихеньку читати/вишивати/дивитись фільми ( без агресії в сюжеті), а дитині пропонувати поруч бавитись. Кожного разу, як дитина буде “мамкати” спокійно, але твердо повторювати, що ви зараз зайняті/читаєте/вишиваєте, “а ти можеш сидіти поруч, бавитись біля мене”. Читання звісно буде так собі спочатку, але вважайте це інвестицією – дитина з часом навчиться займати себе і ви зможете читати, вишивати коли дитина поруч.
 
10.Звісно ж, якщо дитина впала, вдарилась в той момент, коли ви зайняті варто відкласти справу і допомогти дитині, обійняти її. Коли заспокоїться – повертайтесь до своєї справи.
 
Сподіваюсь, ця стаття була вам корисною і допомогла зрозуміти, що ви не мусите постійно розважати дитину, маєте право на свої справи 🙂
 
P.S. Якщо ви в принципі не любите бавитись – це теж нормально. Не любите бавитись з дитиною – не бавтесь. Любите читати – читайте. Любите разом щось готувати – готуйте. Не любите – не робіть через силу.
 
Напишіть мені будь ласка в коментарях👇👇👇 чи легко було читати статтю? Хочу зрозуміти чи не забагато букв, чи варто розбивати великі тексти на частини. Дякую ❤️
 
З любов*ю,
Світлана Кіка

Залишити відповідь