Невидимий татусь

Безліч жінок хотіли б, щоб татусі приймали більш помітну участь у житті і вихованні дітей. Але, часто домогтися цього від чоловіків буває вельми непросто. Особливо помітна ця проблема з малюками. Старші діти частіше отримують увагу батьків, бо, за словами чоловіків зі старшими вже зрозуміліше, чим зайнятися.

 

У всі часи і в переважній більшості культур чоловіки не ростили дітей. І історично культура стосунків у сім’ї складається таким чином, що чоловік виявляється на дистанції, більш тісні стосунки складаються у жінки з дитиною (або декількома дітьми). Однак, умови життя сучасної сім’ї, і часто рівна соціальна активність чоловіка і жінки явно вимагають перегляду цієї частини взаємин.

 

У багатьох сім’ях жінки намагаються залучити до виховання чоловіків, і часто їм це вдається досить слабко. Чому це відбувається?

 

Найпростіша причина полягає саме в тому, що чоловіків просто не готували до такої ролі, вони психологічно не готові її виконувати саме тому, що успадкували стереотипи поведінки, пов’язані з батьківством. А традиційно питаннями, пов’язаними з дітьми займалася мати сімейства. Тобто чоловік, який вирішив сьогодні багато часу присвячувати дітям в якомусь сенсі заново створює культуру спілкування з ними, він ніби піонер-першопроходець.

 

Інша ж важлива причина криється у тому, що самі жінки ніби виштовхують чоловіка з теплої компанії, де залишаються в підсумку тільки діти і мати. Часто це відбувається за допомогою критики. Жінка критикує ті способи спілкування та встановлення контакту, які використовує чоловік, підкреслюючи тим самим його некомпетентність. Некомпетентність татів узагалі тема, яка часто використовується в карикатурах, кіно та інших масових продуктах індустрії розваг.

 

Звичайно, чоловік, спілкуючись з дітьми і доглядаючи за ними, виявляється на свідомо «чужій» території, де його легко критикувати, що й робиться жінками. Це, звичайно, знижує ентузіазм чоловіків.

 

При цьому часто така критика просто неправомірна, оскільки чоловіків оцінюють через призму «жіночих» критеріїв. Відомо, що чоловіки часто надають дітям більшу самостійність, діти при них можуть отримати корисний досвід, який мати дати не наважиться. У цьому і полягає одна з головних переваг спілкування дитини з батьком. Такий досвід знижує тривожність, дозволяє бути сміливішими, більш незалежним, більш впевненим у своїх силах. Але, з жіночої точки зору, грати обережно, одягнути тепліше – є благо, а спуститись з найвищої гірки, надати самостійність у виборі одягу – неподобство.

 

Ось і виходить, що саме та різниця в підходах до спілкування, яка і є головною цінністю для дитини, знищується критикою з боку жінки!

 

«Знову прийшли брудні з прогулянки! Навіть шапка була мокра! »

 

«Після їхньої гри хоч ремонт роби! А я потім прибираю … »

 

«Він дозволяє доньці повзати по снігу!»

 

«Коли у нас тато дитину годує – все кругом брудне!»

 

Такі і подібні коментарі часто висловлюються жінками поряд зі скаргами на малу кількість часу, який татусі готові проводити з дітьми.

 

Важливо зрозуміти, що критика ніяк не мотивує чоловіків стати краще. Вона тільки знижує їх бажання робити в цій області взагалі що – небудь. Якщо ваша мета заохочувати взаємодію батька з дітьми, від неї краще утриматися.


Автор Філоненко Єлизавета, сімейний психолог
Переклад з рос.
Джерело http://mama-papa-help.ru/?p=138

Залишити відповідь