Педагогічний прикорм, ч.1

Що таке педагогічний прикорм? Чим такий прикорм відрізняється від «традиційного», того, що рекомендують педіатри?

Педагогічний (ще його називають адаптаційний, природний) прикорм не ставить на меті нагодувати дитину. Метою  є дати дитині можливість поступово  звикнути до того, що їдять в його сім*ї і як їдять. Їжа зі столу при цьому не заміняє годування грудьми, цих два процеси відбуваються паралельно. Грудне вигодовування продовжує бути основним харчуванням дитини.

Для початку прикорму має бути кілька ознак готовності дитини:

  1. Вік дитини – 6 повних місяців.
  2. Наявність харчового інтересу в дитини. Харчовий інтерес – це інтерес дитини до їжі. Не до ложки, не до тарілки, а саме до їжі. Харчовий інтерес – це не відчуття голоду, а бажання робити те, що і мама – брати з тарілки їжу і класти собі в рот.
  3. Зникає рефлекс виштовхування – при потраплянні в рот шматочка їжі дитина не виштовхує його язиком.
  4. Дитина сидить. Не сідає сама, але може сидіти в мами на колінах.

На практиці це виглядає так.

З 3-4 місяців мама бере дитину з собою за стіл. Мама їсть, дитина на руках спостерігає.  До тих пір, поки дитині не виповнилось повних 6 місяців їжу не дають. Можна дати ложку, щоб зайняти дитину, поки мама їсть.

Якщо дитині виповнилось 6 місяців, але харчового інтересу ще не має,  з введенням прикорму треба почекати до появи харчового інтересу. Як чекати?  Продовжувати годувати грудьми на вимогу і продовжувати брати дитину з собою за стіл, коли йдете снідати, обідати, вечеряти. І на перекуси також. В ідеалі має бути 5 прийомів їжі – сніданок, обід, вечеря і два перекуси. Випити чай з печеньком за столом, з*їсти яблуко.

Якщо дитині вже є 6 місяців, в дитини є харчовий інтерес (часто питають як його відрізнити – коли з*являється харчовий інтерес, більше таких питань не виникає – дитина кидає ложки, відпихає всі речі, якими її намагаються відволікти і вимагає їжу. Намагається вихопити з тарілки, з руки.), дитина сидить, рефлекс виштовхувальний зник  – можна починати.  Важливо пам‘ятати – ініціатива належить дитині. Дитина просить, тільки тоді мама дає. Спочатку це 3 мікродози одного продукту. Що таке мікродоза? Це маленький шматочок їжі, який вміщається між подушечками пальців мами. Приблизно як зернятко гречки, рису.

Мама  сідає за стіл, дитина колінах, під лівою рукою. Мама правою рукою їсть. Коли дитина просить, рукою бере шматочок їжі ( наприклад, шматочок буряка з борщу) і дає дитині. І продовжує сама їсти. За один прийом їжа можна дати до 3-х мікродоз 3-х продуктів. Тобто не більше 9-ти мікродоз за один прийом їжі. Наприклад, по три мікродози буряка, моркви і капусти, якщо в мами на обід борщ. Або три мікродози гречки і три мікродози м’яса.

Так, можна давати м’ясо з самого початку. І картоплю. І кашу на молоці.  Дитина їсть те, що і мама. Мама виділяє найкращий шматочок, наприклад шматочок котлети з середини.

Чому шматочки, а не пюре? З кількох причин. По-перше дитина вчиться давати собі раду з шматочками – жувати і ковтати. До цього дитина готова після того, як зникає рефлекс виштовхування, тобто вже після 6-ти місяців. Для цього потрібна тверда їжа у вигляді маленьких шматочків. ПО-друге, це фізіологічно для шлунку, що не готовий до більших навантажень після грудного молока, яке засвоюється в кишківнику , а не в шлунку. Іжа, яка проходить у вигляді маленького шматочку контактує з  малою площею слизової. Після контакту з стінкою шлунку і передачі інформації, шматочок йде далі “транзитом”. Якщо в період ознайомлення використовують пюре-подібну їжу,  вона обволікає стінки сливої і створює додаткове навантаження на шлунково-кишковий тракт дитини. По-третє, білкова і крохмалиста їжа починає поступово засвоюватись в дітей після 9-ти місяців. Клітковина варена засвоюється частково після року, а сира – після 4-х років.

Після годування або під час – прикласти дитину до грудей.  Після споживання мамою, скажімо картоплі, в грудному молоці є ферментативна інформація про те як потрібно засвоїти і перетравити цю їжу дитячому ШКТ. Тому важливо , щоб дитина їла те саме, що і мама, буквально з маминою тарілки, і після цього прикладалася до грудей. Таким чином дитячий організм найлегше вчиться перетравлювати їжу.

Коли дитина з‘їла вже 9 мікродоз і вимагає ще, а мама при цьому ще не доїла, дитині можна дати в руку великий шматок – яблуко, сухарик, краєчок хліба, моркву, бублик і спустити на підлогу – посадити в шезлонг або на підлогу біля себе.  І мама вертається до своєї трапези.

Після цього варто спостерігати за реакцією організму – якщо немає ні запору, ні блювання, ні алергічної висипки, можна продовжувати вводити прикорм.

Якщо є будь-яка негативна реакція – треба зупинити подальше введення прикорму на кілька днів, продовжити грудне вигодовування на вимогу і спостерігати.

Якщо все гаразд, негативних реакцій немає, введення прикорму продовжується. За кожен прийом їжі дитина отримує до 3-х мікродоз 3-х продуктів.

Наприклад.

На сніданок вівсяна каша , зварена на молоці – 3 мікродози вівсянки.

Перекус – чай з канапкою, дитина отримує мікродози хліба і сиру.

Обід . Борщ – дитина отримує по 3 мікродози буряка, моркви і картоплі.

Підвечірок – кисломолочний сир з сметаною і ягодами – 3 мікродози сиру і 3 мікродози ягід.

Вечеря.  Салат, рис, котлета – по 3 мікродози трьох продуктів на вибір.

Які продукти варто обмежити.

Людський організм не має  ферментів на штучні додатки, які зараз масово використовують у виробництві продуктів харчування, усілякі барвники, стабілізатори, тощо. Тому варто поцікавитись складом того, що Ви купляєте.

Варто бути обережними ( не виключати зовсім, а давати пробувати і спостерігати за реакцією) з екзотичними фруктами і морською рибою, якщо вони не є основними продуктами у вашому раціоні.

Кава, зелений чай – містять велику дозу кофеїну, яка негативно впливає на розвиток судинної системи.

Соки (так звані фреші теж) –  висока концентрація фруктових кислот шкодить дитячим ниркам, тому варто уникати років до 3-х. Можна давати, якщо сильно розбавляти  водою. Узвар, компот, морс, кисіль – те саме, розбавляти.

Насіння, кукурудза, бобові, горіхи – обмежувати, до 1ст.л. на день.

Гриби – до року краще не давати, після року – 1-2 ч.л. раз на тиждень.

Таким чином введення прикорму відбувається протягом 3-4 тижнів. Чому варто обмежувати кількість їжі. Для того, щоб а) не було перевантаження дитячого  ШКТ, щоб організм поступово звикав до нової їжі, і б) щоб підтримати харчовий інтерес дитини.

До 8-11 місяців мама обмежує. Якщо все добре, немає негативних реакцій, дитина просить більше – можна збільшувати, поступово доводити до третини чайної ложки одного продукту за раз. Якщо дитина просить далі, треба переключити, дати щось інше.

izobrazhenie-058

А ось результат такого прикорму – коли було зроблено цю знимку, Дениску було 1р10м. Сидить в тата на коліні, їсть сам, з задоволенням і досить акуратно.

 

Продовження читайте тут.

 

Світлана Кіка,
сімейний консультант з природного батьківства

Залишити відповідь